ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
Array
Ключові слова:
якість життя, державне управління, соціальна політика, економічна політика, модернізація, людський потенціал, національний економічний розвиток.Анотація
Проаналізовано якість життя населення як головну мету сучасного соціально-економічного розвитку. Обґрунтовано, що провідним суб’єктом управління якістю життя в сучасних умовах стає держава, як інститут, на який покладено завдання забезпечення макроекономічних умов існування населення і забезпечення соціального спрямування національного розвитку. Доведено, що рішення проблеми якості життя пов’язано з модернізацією сфери освіти, підвищенням якості медичних послуг, розвитком сфери охорони здоров’я, підвищенням екологічної безпеки, мінімізацією негативного впливу навколишнього середовища, забезпеченням достатнього рівня матеріального добробуту для всіх громадян країни.
Посилання
2. Halchynskyi A. (2007). Ekonomichna nauka: problemy metodolohichnoho onovlennia. Ekonomika Ukrainy. 3. 4–13.
3. Dostoynyiy trud – vyisshaya tsel i zhiznennaya neobhodimost (2005). Dokladyi i tezisyi dokladov Kruglogo stola «Dostoynyiy trud v XXI veke» / Pod red. Prof. R.P. Kolosovoy. Moskva: Ekonomicheskiy fakultet MGU, TEIS.
4. Dubyanskaya G.Yu. (2009). Globalnoe i natsionalnoe gosudarstvennoe razvitie v pervoy polovine HHI veka: imperativnyie vyizovyi i poisk otvetov: ideyno-kontseptualnyie osnovyi. Moskva: MAKS Press.
5. Kachestvo zhizni (2009). Kratkiy slovar. Moskva: Smyisl.
6. Kolot A.M. (2010). Sotsialna zghurtovanist suspilstva yak doktryna: osnovni zasady, prychyny aktualizatsii, skladovi rozvytku. Ekonomichna teoriia. 1. 18–28.
7. Libanova E. (2010). Sotsialna oriientatsiia rynkovoi ekonomiky yak peredumova konsolidatsii suspilstva. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 8. 3–14.
8. Ostafiichuk Ya.V. (2012). Mistse sfery posluh u suchasnii paradyhmi staloho rozvytku. Investytsii: praktyka ta dosvid. 3. 30–32.
9. Pakhomov Yu.M. (2010). Ukraina v konteksti ryzykiv ta mozhlyvykh impulsiv rozvytku krainy. Naukovyi visnyk Instytutu mizhnarodnykh vidnosyn NAU. Seriia: ekonomika, pravo, politolohiia, turyzm. 2–2. 36–43.
10. Soboleva I.V. (2007). Chelovecheskiy potentsial ryinochnoy ekonomiki: problemyi, sohranenie, razvitie; In-t ekonomiki RAN. Moskva: Nauka.
11. Tiutiunnykova S.V., Berveno O.V. (2017). Modernizatsii upravlinnia natsionalnoiu ekonomikoiu v konteksti zabezpechennia yakosti zhyttia. Antykryzove upravlinnia natsionalnoiu ekonomikoiu: monohrafiia / za zah. red. I. Maloho. Kyiv: KNEU. 298–311.
12. Cherez 100 let: veduschie ekonomistyi predskazyivayut buduschee (2016). Pod red. Ignasio Palasiosa-Uertyi; per. s angl. A. Sholomitskoy. Nauch. red. perevoda T. Drobyishevskaya. Moskva: Izd-vo Instituta Gaydara.
13. Shmehter A.A. (2004). Gosudarstvennyie programmyi v sfere truda i zanyatosti (opyit SShA). Trud za rubezhom. 3. 45–65.
14. Sen A. (1993). Capability and Well‐Being. In: Nussbaum M., Sen A. (eds.)The Quality of Life. New York: Clarendon Press. 30–53.
15. Weizsaecker E., Wijkman A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. Springer.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).