ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИВАТНОСТІ ДЛЯ МЕШКАНЦІВ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ БУДІВЛІ ЗА ДОПОМОГОЮ АРХІТЕКТУРНИХ ЗАСОБІВ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-1-189-157-164Ключові слова:
багатофункціональна будівля, приватність, житловий комплекс, архітектурне проектування, акустична ізоляціяАнотація
Стаття містить дослідження архітектурних викликів, пов’язаних із забезпеченням приватності у багатофункціональних будівлях, де житлові, комерційні та громадські функції мають гармонійно співіснувати в межах однієї структури. У міру зростання щільності міських районів потреба в ретельно спроєктованих змішаних забудовах стає все більш актуальною, що піднімає важливі питання щодо збереження приватності мешканців при одночасному сприянні громадській взаємодії. У дослідженні аналізуються можливі рішення на базі детального розгляду вдалих зразків багатофункціональних житлових споруд, а також академічних праць, які висвітлюють успішні приклади, надаючи всебічне розуміння того, як архітектори та міські планувальники вирішують ці проблеми у реальних проєктах.
Досліджуючи широкий спектр проєктних підходів, стаття виокремлює кілька ключових стратегій покращення приватності у змішаних забудовах. До них належать вдосконалені звукоізоляційні технології, які допомагають мінімізувати поширення шуму між різними функціональними зонами, забезпечуючи мешканцям комфорт і захист від шуму комерційної чи громадської активності. Крім того, розглядаються методи просторового зонування, які є ключовими для управління приватністю, адже правильне планування дозволяє створювати чіткі межі між публічними, напівприватними та приватними зонами. Інноваційний дизайн фасадів також відіграє важливу роль у забезпеченні візуальної приватності – такі елементи, як жалюзі, перфоровані панелі, тоноване скло та зелені екрани дозволяють ефективно регулювати оглядові можливості без шкоди для природного освітлення та вентиляції. Крім того, у статті розглядаються покращені системи безпеки, включаючи контрольовані точки доступу, розумні системи відеоспостереження та біометричні технології входу, що забезпечують захист житлових приміщень від несанкціонованого проникнення, водночас сприяючи безперешкодному функціонуванню комерційних і громадських просторів.
Окрім архітектурних та технологічних рішень, стаття також аналізує роль принципів міського планування у створенні умов для приватності у змішаних забудовах. Інтеграція зелених зон, буферних просторів та перехідних зон між різними функціональними секціями розглядається як спосіб мінімізації конфліктів між мешканцями та відвідувачами, що сприяє підвищенню загальної якості життя. Дослідження також вивчає вплив нормативних актів та будівельних стандартів на реалізацію заходів із забезпечення приватності, визначаючи правові рамки, які керують архітекторами та девелоперами у створенні добре спроєктованих, функціональних середовищ.
Оцінюючи практичне застосування цих рішень, стаття критично аналізує їхню ефективність, визначаючи сфери, де сучасні проєкти досягли успіху, а також напрями подальшого вдосконалення. Крім того, дослідження розглядає новітні архітектурні технології та матеріальні інновації, такі як адаптивні фасади, вдосконалена акустична ізоляція та модульні просторові конфігурації, що можуть значно покращити приватність у майбутніх проєктах. Ці висновки сприяють подальшому розвитку дискусії про те, як проєктувати багатофункціональні будівлі, що забезпечують оптимальний баланс між приватністю та відкритістю, гарантують комфортність життя, ефективність та адаптивність міського середовища до сучасних суспільних викликів.
Посилання
Craighead, G. (2009). Mixed-use buildings. In High-Rise Security and Fire Life Safety (pp. 585-593). Butterworth-Heinemann.
Ganiyu, S. A., & Adedeji, Y. M. D. (2011). A study of the sources of noise pollution and their impacts on the built environment. Proceedings of the West Africa Built Environment Research (WABER) Conference, 59-63.
Acentech. (2015). Managing Acoustics in Mixed-Use Urban Developments. Retrieved from https://www.ratioseven.co.uk/managing-acoustics-mixed-use-urban-developments/
Brown, A. L., & Muhar, A. (2004). Residential acoustic amenity in 'vibrant' mixed use areas. Journal of Environmental Planning and Management, 47(6), 827-842.
The Barbican Centre: Architecture and Urban Design by John Allan (2003). Retrieved from www.barbican.org.uk
Riodamascus (2012). Residential towers of The Barbican Estate. Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Barbican_towers.jpg
Dovey, K., & Pafka, E. (2017). What is Functional Mix? An Assemblage Approach. Planning Theory & Practice, 18(2), 249-267.
Van den Hoek, J. (2008). The MXI (Mixed-use Index) as Tool for Urban Planning and Analysis. In Corporations and Cities: Envisioning Corporate Real Estate in the Urban Future (pp. 1-15). Delft University of Technology.
Khan, F., Pafka, E. & Dovey, K. (2022). Extremes of mixed-use architecture: a spatial analysis of vertical functional mix in Dhaka. City Territory and Architecture, 9, 1-13.
Yeang, K. (2012). Green Architecture: Sustainable Design in Urban Environments. Retrieved from www.archdaily.com
Murray Fredericks (2010) One Central Park, Sydney, Australia. Retrieved from https://murrayfredericksphotography.com.au/portfolio/central-park/
The Interlace: A New Model for Urban Living by OMA (2013). Retrieved from www.oma.com
Iwan Baan (2013). Landscape features in The Interlace. Retrieved from https://bravathcm.com/Uploads/Projects/The%20Interlace_04.jpg
Verticale Forests: The Future of Urban Greening by Stefano Boeri (2015). Retrieved from www.stefanoboeriarchitetti.net
Verticale Forests: The Future of Urban Greening [Electronic resource] / Stefano Boeri. – 2015. – Regime of access: www.stefanoboeriarchitetti.net.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).