ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОДОВОГО ПОМ’ЯКШЕННЯ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ РАДІЮ З РІДКИХ ВІДХОДІВ

Автор(и)

  • О.М. Воробйов Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова
  • В.Г. Михайленко Інститут енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного НАН України
  • В.О. Юрченко Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова
  • А.І. Решетченко Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

DOI:

https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-6-187-50-56

Ключові слова:

рідкі радіоактивні відходи, радій, содове пом’якшення, ефект видалення, кальцій, магній

Анотація

В експериментальних дослідженнях ефект видалення радію з реальних рідких радіоактивних відходів досягав 100% (при вхідній активності 22,2 Бк/л), при содовому пом’якшенні модельної радіоактивних рідини – 99,4 % (при вхідній активності 137 Бк/л). Встановлено, що високий вміст магнію в радіоактивних рідинах заважав осаджуватись кальцію, ефективність якого позитивно корелювала з ефективністю видалення Ra-226.

Біографії авторів

О.М. Воробйов, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

аспірант кафедри інженерної екології міст

В.Г. Михайленко, Інститут енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного НАН України

кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник

В.О. Юрченко, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

доктор технічних наук, професор, професор кафедри інженерної екології міст

А.І. Решетченко, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

кандидат технічних наук, доцент кафедри інженерної екології міст

Посилання

Hossain, F. (2020). Natural and anthropogenic radionuclides in water and wastewater: Sources, treatments and recoveries. Journal of Environmental Radioactivity, 225, 106–123.

IAEA. (2009). Policies and strategies for radioactive waste management. Vienna: International Atomic Energy Agency. ISSN 1995–7807.

Shabalin, B. G., Lavrynenko, O. M., & Mitsiuk, N. B. (2023). Research on radioactive waste. Bulletin of National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute». Series «Chemical Engineering, Ecology and Resource Saving», 1(22), 75–87.

Finnish National Report. (2020). Joint Convention on the Safety of Spent Fuel Management and on the Safety of Radioactive Waste Management: 7th Finnish National Report as referred to in Article 32 of the Convention. STUK report STUK-B 218. Available at: https://www.julkari.fi/bitstream/handle/10024/140601/stuk-b259.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

Spanish National Report. (2020). Joint Convention on the Safety of Spent Fuel Management and on the Safety of Radioactive Waste Management: Seventh Spanish National Report. Available at: https://www.iaea.org/sites/default/files/spain-7rm_english.pdf.

U.S. Department of Energy. (2020). U.S. National Report for the Seventh Review Meeting of the Joint Convention on the Safety of Spent Fuel Management and on the Safety of Radioactive Waste Management. Available at: https://www.energy.gov/sites/default/files/2020/10/f80/7th-JC-RM-United-States-NR-Final-Oct-2020.pdf.

Dolyna, L. F., Hunko, Y. Y., & Mashykhina, P. B. (2016). Protection of water from radioactive contamination: Monograph. Dnipro: LIRA.

Tikhonova, I. A., & Tazalova, N. M. (2007). Kinetic patterns of the process of reagent softening of Lviv city tap water. Theory and Practice of Construction, 602, 179–186.

Lebedev, V. N. (2007). Sulphates removal of chemical purification of baddeleite concentrate from Kovdor GOKA. Enrichment of Ores, 3, 42–44.

Nechytailo, N. P. (2015). Reagent treatment of water in recycling water supply systems. Problems of Water Supply, Sewerage, and Hydraulics: Scientific-Technical Collection, 25, 175.

Salnikova, E. O. (1983). Choice of sedimentation reagent at sewage treatment from calcium sulphate. Color Metallurgy, 12, 22–24.

BROM. (n.d.). Gamma radiation energy spectrometer SEG-001 "AKP-S". Available at: https://brom.ua/ru/spektrometr-energii-gamma-izlucheniia-seg-001-akp-s-40.

Unified Methods for Water Quality Research. (n.d.). Complexometric determination of calcium. Part 1, Vol. 1, 358.

Unified Methods for Water Quality Research. (n.d.). Complexometric determination of magnesium. Part 1, Vol. 1, 453.

Advances in technologies for the treatment of low- and intermediate-level radioactive liquid wastes. (n.d.). Available at: https://www.mdpi.com/2073-4441/3/2/551.

Advances in technologies for the treatment of low- and intermediate-level radioactive liquid wastes. (n.d.). Available at: https://www.iaea.org/publications/5704/advances-in-technologies-for-the-treatment-of-low-and-intermediate-level-radioactive-liquid-wastes.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-17

Як цитувати

Воробйов, О., Михайленко, В., Юрченко, В., & Решетченко, А. (2024). ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОДОВОГО ПОМ’ЯКШЕННЯ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ РАДІЮ З РІДКИХ ВІДХОДІВ. Комунальне господарство міст. Серія: «Економічні науки», 6(187), 50–56. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-6-187-50-56

Номер

Том 6 № 187 (2024): Серія: Технічні науки та архітектура

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).