ДОСЛІДЖЕННЯ АЕРОДИНАМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИДАЛЕННЯ ВУГЛЕЦЕВОГО ПИЛУ З РОБОЧОЇ ЗОНИ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2023-1-175-208-220Ключові слова:
вуглецевий пил, аеродинамічний розрахунок, інженерне моделювання, професійні захворювання, охорона праціАнотація
У статті досліджується аеродинамічний процес видалення вуглецевого пилу з робочої зони задля створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві. Доведено виникнення закручування повітряного потоку під час руху запиленого повітря у протяжному відсмоктувачі з тангенціальним входом у систему. Установлено, що найбільші фракції пилу рухатимуться вздовж стінок повітропроводу. Це дає можливість використовувати протяжні відсмоктувачі для видалення грубих фракцій пилу.
Посилання
Chencheva, O., Burdeina, N., Lashko, Y., Shevchenko, V., & Petrenko, I. (2022). Influence of dust formation during mechanical processing of carbon-carbon composites on the risk of occupational diseases. Labour Protection Problems in Ukraine, 38(3–4), 25–33. https://doi.org/10.36804/nndipbop. 38-3-4.2022.25-33
Salenko, A., Chencheva, O., Glukhova, V., Shchetynin, V., Budar, M. R. F., Klimenko, S., & Lashko, E. (2020). Effect of slime and dust emission on micro-cutting when processing carbon-carbon composites. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(1(105), 38–51. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.203279
Hubachov, O., Sukach, S., Chencheva, O., & Tsybulnyk, N. (2021). Investigation of risks of insurance of accidents and traumatic events using the component method. Municipal Economy of Cities, 4(164), 178–190. https://doi.org/10.33042/ 2522-1809-2021-4-164-178-190
Cheberiachko, S., Deryugin, O., Nehrii, T., & Chencheva, O. (2022). Improvement of the procedure for selection of dust filter respirators on the basis of risk assessment. Journal of Donetsk Mining Institute, 1(50), 146–157. https://doi.org/10.31474/1999-981X-2022-1-146-157
Chenchevoy, V., Sukach, S, Chencheva, O, Fjodorova, N, & Hryhorieva, D. (2020). Study of parameters of hydro-aero-ionic composition of working room air with ultrasonic ionization. Journal of Donetsk Mining Institute, 2(47). 168−174. https://doi.org/10.31474/1999-981x-2020-2-168-175
Salenko, A., Chencheva, O., Lashko, E., Shchetynin, V., Klimenko, S., Samusenko, A., Potapov, A. & Gusarova, I. (2018). Forming a defective surface layer when cutting parts made from carbon-carbon and carbon-polymeric composites. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(1 (94), 61–72. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.139556
Bayraktar, S. & Turgut, Y. (2016). Investigation of the cutting forces and surface roughness in milling carbon fiber reinforced polymer composite material. Materiali in Tehnologije, 50 (2016) 4, 591–600. https://doi.org/10.17222/mit.2015.199
Sukach S., Kozlovs’ka T., Serhiienko I., Khodakovskyy O., Liashok I., & Kipko O. (2018). Studying and substantiation of the method for normalization of airionic regime at industrial premises at the ultrasonic ionization of air. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10 (94), 36–45 https://doi.org/10.15587/36-45 1729-4061.2018.141060
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).