ДОСЛІДЖЕННЯ СУМІШЕВИХ ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИЦІЙ НА ОСНОВІ АКРИЛОВОГО МОНОМЕРУ
Array
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2022-1-168-53-57Ключові слова:
сумішові композиції, метілметакрилат, полімерні модифікатори, антипластификация.Анотація
Проведено дослідження структурно-механічних властивостей акрилових композицій на основі метилметакрилату, що модифіковані полімерами вінілового ряду. Встановлено, композиції сумішевого типу на основі метилметакрилату мають підвищений модуль пружності в склоподібному і високоеластичному стані. Ефект, що спостерігається, обумовлений антипластифікацією в результаті хімічного щеплення полімерного модифікатора до макромолекул поліметилметакрилату. У широкому інтервалі концентрацій досліджено вплив модифікуючих полімерних добавок на динамічний модуль пружності, швидкість звуку, тангенс кута механічних втрат при кімнатній температурі. Встановлено, що концентраційні залежності структурно-механічних властивостей мономер-полімерних композицій мають екстремальний характер. В області малих концентрацій спостерігаються максимуми, яких залежить від виду та складу полімерних модифікаторів.
Наводяться додаткові рекомендації щодо технології отримання та застосування мономер-полімерних акрилових композицій як клейових складів з урахуванням кількості полімерного модифікатора, що вводиться.
Посилання
2. Eyring, H. (2016). Viscosity, plasticity, and diffusion as examples of absolute reaction rates. The Journal of chemical physics, 4(4), 283–291. DOI: https://doi.org/10.1063/1.1749836
3. Wang, S.-Q., Cheng, S., Lin, P., Li, X. (2014). A phenomenological molecular model foryielding and brittle-ductile transition of polymer glasses. The Journal of chemical physics, 141(9). DOI: https://doi.org/10.1063/1.4893765
4. Immergut, E.H., Mark, H.F. (2015). Principles of plasticization.
5. Schmeling, N., Konietzny, R., Sieffert, D., Rölling, P., Staudt, C. (2010). Functionalized copolyimide membranes for the separation of gaseous and liquid mixtures. Beilstein journal of organic chemistry, 6(1), 789–800. DOI: https://dx.doi.org/10.3762%2Fbjoc.6.86
6. Delcambre, S.P., Riggleman, R.A., de Pablo, J.J., Nealey, P.F. (2010). Mechanical properties of antiplasticized polymer nanostructures. Soft Matter, 6(11), 2475–2483. DOI: https://doi.org/10.1039/B926843J
7. Lee, J.S., Leisen, J., Choudhury, R.P., Kriegel, R.M., Beckham, H.W., Koros, W.J. (2012). Antiplasticization-based enhancement of poly (ethylene terephthalate) barrier properties. Polymer, 53(1), 213–222. DOI: https://doi.org/10.1016/j.polymer.2011.11.006
8. Razinskaya, I., Shtarkman, B., Izvozchikova, V., Averbakh, N.Y., Monich, I., Bubnova, L., Pupukina, N. (2004). Anti-plasticization of polymethylmethacrylate. Polymer Science USSR, 26(8), 1806–1813. DOI: https://doi.org/10.1016/0032-3950(84)90356-3
9. Zolotov, S.M. (2003). Acrylic adhesives for reinforcement, restoration and repair of concrete and reinforced concrete structures. Building Structures, 59, 440–447. [in Ukrainian]
10. Zolotov, S.M. (2016). Acrylic adhesives for joining building structures. Monograph. Kharkiv, A.N. Beketov Kharkiv National University of Urban Economy. [in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
