ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ДЕРЖАВНОЇ ГЕОДЕЗИЧНОЇ МЕРЕЖІ У ЦЕНТРАЛЬНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ
Array
Ключові слова:
геодезичний пункт, державна геодезична мережа, центр пункту, зовнішній геодезичний знак.Анотація
Досліджено особливості стану державної геодезичної мережі у центральному регіоні України, які визначають першочергові завдання її моніторингу. Проведено аналіз закріплення пунктів планової, висотної і гравіметричної мереж центрами, реперами, марками та зовнішніми геодезичними знаками. Запропоновано показник допустимості втрат геодезичних пунктів. Розрахунок за цим показником виконано для території Полтавської та Кіровоградської областей.
Посилання
2. Trevoho, I., Ilkiv, Ye., Haliarnyk, M. (2019). Analysis of the current state of NGN of Ukraine. Modern achievements of geodesic science and industry, IІ (38), 54–60.
3. Serant, O.V., Kubrak, O.D., Yarema, N.P., Batura, M.V., Rachok, V.I. (2020). Peculiarities of construction of geodesic network for development of open mineral deposits. Young Scientist, 11 (87), 9–14. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-11-87-3
4. Trevoho, I.S., Kucher, O.V. (2008). Zabezpechennia tochnosti znimalnoi heodezychnoi osnovy i mezh dilianok u mistakh metodom polihonometrii. Bulletin of Geodesy and Cartography, 1, 5–7.
5. Trevoho, I., Ilkiv, Ye., Haliarnyk, M. (2014). Cadastre geodetic points. Modern achievements of geodesic science and industry, ІІ (28), 92–95.
6. Kenyeres, A. (2010). Categorization of permanent GNSS reference stations. http://www.epncb.oma.be/_productsservices/coordinates/kenyeres_2010.pdf. (accessed 02.08.2021)
7. Szafranek, K., Bogusz, J., Figurski, M. (2014). Configuration of the reference stations as the element of national reference frame reliability. Geophysical Research Abstracts, Vol. 11, 1 (173), рр. 5–15.
8. Moldabekov, M.M., Eremin, D.I., Zhaksygulova, D.G., Kalieva, R.A. (2020). Sistema upravlenija set'ju referencnyh stancij kak jelement opornoj geodezicheskoj seti v Kazahstane. Nauchnoe obozrenie: jelektron. zhurn., 3. URL: https://srjournal.ru/2020/id256/
9. Rudnickaja, N., Zabagonskij, S. (2019). Sovremennoe sostojanie geodezicheskoj infrastruktury v Respublike Belarus' i perspektivy ee razvitija. FIG Working Week 2019. Geospatial information for a smarter life and environmental resilience. Hanoi, Vietnam, April 22–26, 2019. URL: https://www.fig.net/resources/proceedings/fig_proceedings/fig2019/ppt/ts04d/TS04D_rudnitskaya_zabagonsky_10204_ppt.pdf
10. Doyle, D.R. Development of the National Spatial. URL: https://www.ngs.noaa.gov/PUBS_LIB/develop_NSRS.html (accessed 06.08.2021)
11. Jae-Hwa, Choi. (1998). Evaluation of the accuracy of the new Primary Precise Geodetic Network in Korea. Earth Planets Space, no. 50, рр. 629–634.
12. Phan Duc Hieu, Tran Bach Giang. (2019). Modernizing Geodetic Infrastructure for the Fourth industrial revolution in Vietnam. FIG Working Week 2019. Geospatial information for a smarter life and environmental resilience. Hanoi, Vietnam, April 22–26, 2019.
13. National Geodetic Network of Ukraine. URL: https://dgm.gki.com.ua/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).