ВИЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОДІЛУ ВИПАДКОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПЕРЕСУВАНЬ ЗАСОБАМИ МІКРОМОБІЛЬНОСТІ
Array
Ключові слова:
мікромобільність, транспорт, попит, відстань пересування, опитування, мобільність, розподіл.Анотація
В роботі представлено результати дослідження пересувань засобами мікромобільності в українських містах. Приводом для проведення такого дослідження послужив стрімкий ріст попиту на даний вид пересувань, які цілком можуть стати реальною альтернативою пішим пересуванням або поїздкам на громадському транспорті на невеликі відстані. Отримані закономірності підтверджуються відповідними критеріями згоди на загальноприйнятому рівні значимості, що свідчить про доцільність вивчення попиту на досліджувані пересування і їх врахування при моделюванні транспортних систем міст.
Посилання
1. Choron, R. & Sakran J. (2019). The integration of electric scooters: useful technology or public health problem. American Journal of Public Health, 4, 555-556. https://doi.org/10.2105/AJPH.2019.304955.
2. Clewlow, R. (2019). The micro-mobility revolution: the introduction and adoption of electric scooters in the united states. Transportation Research Board 98th Annual Meeting in Washington, 13, 13–17.
3. Oeschger, G. Paraic, C. & Caulfied, B. (2020). Micromobility and public transport integration : The current state of knowledge Part D. Transportation Research, 89, 21.
https://doi.org/10.1016/j.trd.2020.102628.
4. Kager, R., Bertolini L. & Te Br ̈ommelstroet, M. (2016). Characterisation of and reflections on the synergy of bicycles and public transport.Transport. Res. Part A: Policy Practice, 85, 208–219. https://doi.org/10.1016/j.tra.2016.01.015.
5. Ilkevich, S.V. (2019) Dzherela formuvannya konkurentnikh perevag servisiv prokatu. Strategichni Rishennya j Rizik Menedzhmentu, 3, 238–251. https://doi.org/10.17747/2618-947X-2019-3-238-251
6. de Bortoli, A., Sanchez, I., Lomasso, M.A. & Christoforou, Z. (2019). Environmental performance of micromobility modes in Paris: Preliminary Results Using Life Cycle Assessment, (July).
7. Miramontes M., Pfertner M., Rayaprolu H.S., Schreiner M., Wulfhorst G. (2017). Impacts of a multimodal mobility service on travel behavior and preferences: user insights from Munich’s first mobility station. Transportation, 44, 1325–1342. https://doi.org/10.1007/s11116-017-9806-y.
8. Chang, A.Y. Luis M., Clewlow R., Sun L. (2019) Trend or fad? Deciphering the enablers of micromobility in the U.S. A Report of SAE international, 12. Retrieved from https://www.sae.org/binaries/content/assets/cm/content/topics/micromobility/sae-micromobility-trend-or-fad-report.pdf
9. Moller, H. T., Simlett J., Mugnier E. (2020). Micromobility: Moving cities into a sustainable future. Report by the International Transport Forum OECD. Safe Micromobility, 36.
10. Saginova, O.V. (2019). Mizhnarodnij dosvid rozvitku mobilnosti v megapolisi. Aktualni Pitannya Ekonomiki, 1, 70–81. https://doi.org/10.24411/2071-6435-2019-10069.
11. facebook.com : Socialna merezha [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu : https://www.facebook.com/. – Zagl. z ekranu.
12. Ventczel E.S., Ovcharov L.A. (2018). Teoriya veroyatnostej i ee inzhenernye prilozheniya : Uchebnoe Posobie 5, 480.
2. Clewlow, R. (2019). The micro-mobility revolution: the introduction and adoption of electric scooters in the united states. Transportation Research Board 98th Annual Meeting in Washington, 13, 13–17.
3. Oeschger, G. Paraic, C. & Caulfied, B. (2020). Micromobility and public transport integration : The current state of knowledge Part D. Transportation Research, 89, 21.
https://doi.org/10.1016/j.trd.2020.102628.
4. Kager, R., Bertolini L. & Te Br ̈ommelstroet, M. (2016). Characterisation of and reflections on the synergy of bicycles and public transport.Transport. Res. Part A: Policy Practice, 85, 208–219. https://doi.org/10.1016/j.tra.2016.01.015.
5. Ilkevich, S.V. (2019) Dzherela formuvannya konkurentnikh perevag servisiv prokatu. Strategichni Rishennya j Rizik Menedzhmentu, 3, 238–251. https://doi.org/10.17747/2618-947X-2019-3-238-251
6. de Bortoli, A., Sanchez, I., Lomasso, M.A. & Christoforou, Z. (2019). Environmental performance of micromobility modes in Paris: Preliminary Results Using Life Cycle Assessment, (July).
7. Miramontes M., Pfertner M., Rayaprolu H.S., Schreiner M., Wulfhorst G. (2017). Impacts of a multimodal mobility service on travel behavior and preferences: user insights from Munich’s first mobility station. Transportation, 44, 1325–1342. https://doi.org/10.1007/s11116-017-9806-y.
8. Chang, A.Y. Luis M., Clewlow R., Sun L. (2019) Trend or fad? Deciphering the enablers of micromobility in the U.S. A Report of SAE international, 12. Retrieved from https://www.sae.org/binaries/content/assets/cm/content/topics/micromobility/sae-micromobility-trend-or-fad-report.pdf
9. Moller, H. T., Simlett J., Mugnier E. (2020). Micromobility: Moving cities into a sustainable future. Report by the International Transport Forum OECD. Safe Micromobility, 36.
10. Saginova, O.V. (2019). Mizhnarodnij dosvid rozvitku mobilnosti v megapolisi. Aktualni Pitannya Ekonomiki, 1, 70–81. https://doi.org/10.24411/2071-6435-2019-10069.
11. facebook.com : Socialna merezha [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu : https://www.facebook.com/. – Zagl. z ekranu.
12. Ventczel E.S., Ovcharov L.A. (2018). Teoriya veroyatnostej i ee inzhenernye prilozheniya : Uchebnoe Posobie 5, 480.
##submission.downloads##
Опубліковано
2021-03-26
Як цитувати
Свічинська, О. ., & Сергієнко, К. (2021). ВИЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОДІЛУ ВИПАДКОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПЕРЕСУВАНЬ ЗАСОБАМИ МІКРОМОБІЛЬНОСТІ: Array. Комунальне господарство міст. Серія: «Економічні науки», 1(161), 206–211. вилучено із https://khges.kname.edu.ua/index.php/khges/article/view/5736
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
