ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ, МОДЕЛІ ТА СИМВОЛУ У МИСТЕЦТВІ
Array
Ключові слова:
художній образ, модель, символ, мистецтво, істина, митець, суспільство, категоріяАнотація
У статті досліджується художній образ, його структура і значення у мистецтві. Розглянуто роль моделі і символу як особливої форми відображення дійсності. Шляхом порівняльного аналізу виявлено сутність художнього образу, моделі та символу. Розглянуто проблемні аспекти, особливості раціонального й емоційного, загального й одиничного у художньому образі.
Посилання
Skatershchikov, V. (1961) Artistic image in art. - M .: "Art".
Paper, Z. (1961) About the artistic image. - M .: "Art".
Kostin, V. (1962) What is an artistic image? - M .: Art.
Glinsky, B.A., Gryaznov, B. S., Dinin, B. S. and Nikitin, E. P. (n.d.) Modeling as a method of scientific research.
Reznikov, L.O. (1963) Epistemological problems of etiology. L .: Publishing House of Leningrad State University.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).