ВИЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗМІН ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Array
Ключові слова:
транспортна система, маршрут міжміського пасажирського транспорту, базові параметри перевезень, ефективність, модельАнотація
Доведено, що при зміні параметрів розподілу пасажиропотоків між автомобільною та залізничною маршрутними мережами кількісні значення середньої довжини маршрутної та середньої мережної дальності їздки змінюються менше ніж на 0,01%, а коефіцієнт перерсаджуваності залишається незмінним. Визначено, що зміна швидкості маршрутної їздки є таким фактором який не впливає на кількісні значення кількості пересувань у мережі, коефіцієнту перерсаджуваності, середньої дальності маршрутної їздки. Одночасно доведено існування поліномної залежності середньосистемного коефіцієнт використання пасажиромісткості та кількості автобусів від швидкості маршрутної/мережної їздок. Функції перерозподілу обсягів перевезень відносно будь-якого маршруту різних видів транспорту, при сталій загальній кількості пересувань, обумовлює збільшення кількості перевезених пасажирів, транспортної роботи маршрутної мережі, середньосистемного коефіцієнту заповнення салону, кількості транспортних засобів.
Посилання
Dolya, C. V. (2017). Gravity Model Formalization for Parameter Calculation of Intercity Passenger Transport Cor-respondence. SCIENCE & TECHNIQUE, 16(5), 437-443.
Dolia, K., Davidich, Y., Dolia, O., Lyfenko, S., & Uhodnikova, O. (2017). Modeling of polygons of maximum passenger route transport accessibility by the example of the transport system of Ukraine. Technology audit and production reserves, 6(2 (38)), 28-33.
Kostiantyn, D. (2017). Variativity of the Transport System at Intercity Passenger Transport from the Demand. Int-ernational Journal of Data Science and Analysis, 3(6), 77.
Dolya, C., Lyfenko, S., Nesterenko, S., & Vyatkin, K. (2017). Influence of features of the transport network pattern on the haul cycle length between its nodes on the example of the transport network of Ukraine. Technology audit and production reserves, 5(2 (37)), 54-58.
Dolya, C. (2017). Modeling of intercity passenger transportation system. Technology audit and production res-erves, (2 (2)), 37-43. Retrieved from DOI : 10.15587/2312-8372.2017.100465
Dolya, C. (2017). Modeling of passenger transport correspondence between regional centers in Ukraine. Tec-hnology audit and production reserves, 1(2 (33)), 44-48.
Galkin, A., Dolia, C., & Davidich, N. (2017). The Role of Consumers in Logistics Systems. Transportation Research Procedia, 27, 1187-1194. Retrieved from DOI : 10.1016/j.trpro.2017.12.010
Kostiantyn, D., Olena, D., Sergey, L., & Anastasiia, B. (2018). Management of Freight Transport Projects in Cities in Assessing Their Effectiveness. Software Engineering, 6(2), 63. Retrieved from DOI: 10.11648/j.se.20180602.15
Galkin, A., & Dolya, C. (2017). Influencing financial flows on logistics technology solutions (case study on transportation mode selection). Prace Naukowe Politechniki Warszawskiej. Transport.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
