МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЗУЧОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ОБОЛОНКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ З УРАХУВАННЯМ АНІЗОТРОПІЇ ВЛАСТИВОСТЕЙ
Array
Анотація
Розглянуто мету та завдання досліджень повзучості і тривалої міцності бетону і залізобетону. Описана скінченоелементна модель тонкостінних елементів при короткочасному та тривалому навантаженні і методика проведення розрахунків з урахуванням анізотропних властивостей матеріалу. Урахування пошкоджуваності дозволяє визначати несучу здатність і тривалу міцність залізобетонних конструкцій. Наведено порівняння запропонованої моделі з експериментальними дослідженнями.
Ключові слова: повзучість, тривала міцність, залізобетонна конструкція, анізотропія, метод скінчених елементів.
##submission.downloads##
Опубліковано
2018-12-20
Як цитувати
Чупринін, О. О., & Середа, Н. В. (2018). МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЗУЧОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ОБОЛОНКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ З УРАХУВАННЯМ АНІЗОТРОПІЇ ВЛАСТИВОСТЕЙ: Array. Комунальне господарство міст. Серія: «Економічні науки», 7(146), 271–274. вилучено із https://khges.kname.edu.ua/index.php/khges/article/view/5335
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
