ДІАПАЗОНИ ПАСАЖИРОПОТОКУ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ АВТОБУСІВ ПЕВНОГО КЛАСУ ПАСАЖИРОМІСТКОСТІ НА МІСЬКИХ МАРШРУТАХ РІЗНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ
Array
Анотація
Встановлено, що довжина маршруту є вагомим фактором, що зумовлює раціональні сфери використання автобусів різного класу пасажиромісткості. Зі зростанням довжини маршруту відбувається зміна діапазонів пасажиропотоку на найбільш завантаженому перегоні маршруту раціонального використання автобусів особливо малого, середнього та великого класів місткості у бік зменшення. У той же час, розширюється діапазон використання автобусів особливо великого класу місткості.
Ключові слова: міський пасажирський транспорт, оптимальна пасажиромісткість автобусу, пасажиропотік на найбільш завантаженому перегоні маршруту, довжина маршруту.
##submission.downloads##
Опубліковано
2018-12-19
Як цитувати
Понкратов, Д. П. (2018). ДІАПАЗОНИ ПАСАЖИРОПОТОКУ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ АВТОБУСІВ ПЕВНОГО КЛАСУ ПАСАЖИРОМІСТКОСТІ НА МІСЬКИХ МАРШРУТАХ РІЗНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ: Array. Комунальне господарство міст. Серія: «Економічні науки», 7(146), 46–54. вилучено із https://khges.kname.edu.ua/index.php/khges/article/view/5296
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
