ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ ПЕРЕХРЕСТЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СВІТЛОФОРНИХ ОБ'ЄКТІВ
Array
Анотація
В представленій статті для підвищення ефективності роботи світлофорних об'єктів пропонується проведення кластерного аналізу перехресть, який враховує умови руху та його оточуюче середовище на вибір систем світлофорного регулювання, режимів і алгоритмів роботи. Для проведення класифікації регульованих перехресть використано сукупність класифікаційних ознак: кількість смуг руху, потенціал тяжіння перехрестя, наявність зупинок і ліній суспільного транспорту, інтенсивність пішохідного руху, кількість ДТП, складність регульованого перехрестя.
Ключові слова: перехрестя, світлофорне регулювання, умови руху, кластерний аналіз, засоби керування.
##submission.downloads##
Опубліковано
2018-12-19
Як цитувати
Баштинська, Я. В., Величко, В. С., & Кульбашна, Н. І. (2018). ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ ПЕРЕХРЕСТЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СВІТЛОФОРНИХ ОБ’ЄКТІВ: Array. Комунальне господарство міст. Серія: «Економічні науки», 7(146), 34–39. вилучено із https://khges.kname.edu.ua/index.php/khges/article/view/5294
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
