ТЕРМІЧНЕ ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Автор(и)

  • О. І. Козій
  • М. П. Петрук
  • О. М. Вахула

Анотація

Альтернативою полігонному захороненню є термічне знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ), що дозволяє суттєво знизити їх обсяги  і отримати енергію для комунальних потреб. Перспективним способом термічного знешкодження в Європі є високотемпературний піроліз (газифікація) з утворенням синтез-газу і рідкого палива. При цьому практично виключено утворення найбільш небезпечних побічних продуктів – діоксанів та фуранів. Найбільш перспективним і екологічно чистим вважається електропіроліз ТПВ.
Ключові слова: тверді побутові відходи, термічне знешкодження, піроліз

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-02

Як цитувати

Козій, О. І., Петрук, М. П., & Вахула, О. М. (2016). ТЕРМІЧНЕ ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД. Комунальне господарство міст. Серія: «Економічні науки», (120’1), 122–125. вилучено із https://khges.kname.edu.ua/index.php/khges/article/view/4855

Номер

№ 120'1 (2015): Серія: Безпека життя і діяльності людини: освіта наука і практика

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).