АНАЛІЗ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ АВАРІЙНИМ РИЗИКОМ ПРИ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ НАФТОПРОДУКТІВ

Автор(и)

  • Є. М. Грінченко
  • О. І. Березовський

Анотація

Проведено порівняльний аналіз чотирьох різних методів управління аварійним ризиком при перевезенні нафтопродуктів залізничним транспортом у спеціалізованих вагонах-цистернах, що пов’язані з виникненням надзвичайних ситуацій. Запропоновано до використання методи зниження, прийняття, передача та виключення. Визначені межі використання запропонованих методів.
Ключові слова: аварійний ризик, методи управління ризиками, залізничний транспорт, перевезення нафтопродуктів

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-02-01

Як цитувати

Грінченко, Є. М., & Березовський, О. І. (2017). АНАЛІЗ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ АВАРІЙНИМ РИЗИКОМ ПРИ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ НАФТОПРОДУКТІВ. Комунальне господарство міст. Серія: «Економічні науки», (132), 110–113. вилучено із https://khges.kname.edu.ua/index.php/khges/article/view/4919

Номер

№ 132 (2016): Серія: Технічні науки та архітектура

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).